?

Log in

No account? Create an account
правнука

мінімум букв

№ А-29465

студентське аматорське концептуальне кіно. або просто цвіль
правнука
jenny_right
 
Або як ми з Юлькою ходили псувати інвєнтарь.

У мені змагаються два чортики. Той, що на лівому плечі, каже: "Все буде добре, тільки май терпіння витримати процес", той, що на правому: "Ніколи більше не співпрацюй ні з ким".

---вирізаний текст---

Така х*йня, малята. Будинок просто шикарний. Я щаслива, що його тепер знаю. Там страшенний бруд, протяги і смердить слідами людської присутності, але все інше приголомшує. 

Найбільша наша помилка знаєте в чому? Ні, моч помилка, бо я завжди мушу за все відповідати, навіть якщо нас двоє. Ну просто так мушу)
Так от, моя помилка в тому, що я підтримала досить складну ідею. Як на двох аматорів ми взялися за щось аж надто... Складність в усьому.
Починаючи від антуражу (той же годинник - дрібничка, а треба весь час переводити стрілки), закінчуючи людьми. Дитина і дідусь - ну повні капці... Це так складно...

Але найбільше бісить акумулятор у камері, який СІВ!!! Зараза така, блін... Ну нехай. Все одно, за кілька разів дознімати спробуєм, а там я змонтую під якусь музику... Чорт... Навіть музика на мені... *спроба ридати* Не виходить. Ну нічого. Буде, мабуть, Апокаліптика. Це оптимальний варіант для будь-якої цвілі. Музика, що витягне будь-який відеоряд. Отаке. І дознімати... Що ми дознімаєм, як уже нікого знімати?.. Чим забивати решту часу? Дитини завтра може вже не бути - їй уроки треба робити. Це затягує процес ще на тиждень і підганяє під кінцевий термін. Фак. Фак. Нічого. Все буде ок. Бл*, ну якого біса я оце мучу? Треба було одразу з Наською робити... Але з нею я і так зроблю. Причому набагато швидше. Ми можемо у два дні відзняти і зліпити й залишимося щасливі. Щось вона там вигадала, пояснила у двох словах, але я за ррояль не сяду. Ні, не сяду!

Дай мені сил дожити до фіналу. Я себе знаю: я з того гівна таки зроблю цукерку, але дай мені дожити до того моменту...