July 14th, 2015

ву

покатаємся


є, кажу, місця на київ?
є, каже, заходьте.
заходжу, суну в кінець маршрутки, а там все забито. і ззаду вже підпирають наступні бажаючі.
нема, - кричу, - місць.
нема?.. - здивовано перепитує водій.
нема, - кажу. - але нічо, сяду на наступну.
як це, - каже знову водій, - сонечко, ти без місця лишилася? ходи я тебе на саме козирне посадю. відкидає коло себе складне крісельце і чемно мене на нього запускає.
мій герой, вези мене, вези.