June 19th, 2016

правнука

- юра. - петя.


по самій події я нічого не буду писати, бо це було нецікаво. зібралося дуже-ДУЖЕ багато людей, вони заходили й виходили безперервно впродовж години і в залі, де власне відбувалася зустріч, дихати було практично нічим, скло впрівало моментально, піт котився бурхливими потоками з усіх, у т.ч. з павленського, який був затиснутий юрбою з усіх боків.
оце, власне, і є найліпше враження, бо це найживіша подія всієї зустрічі - всі пріли і мліли. переважна більшість казала "ну нах, навіть не суньтеся туди" і йшла собі десь зависати. я думаю інакше - хто пройшов музей лесі українки, тому такі невеликі незручності видаються забавкою.

Collapse )